КУ "Другий інклюзивно-ресурсний центр" ЖМР
Ми часто бачимо, як дитина повторює фрази або рухи улюблених героїв:
«А ну давай як у Кітті!», «Я – супергерой, я лечу!», «Мяууу я кішка, говорити не буду».
Це нормальний шлях розвитку гри та уяви.
Особливо якщо дитині складно придумувати сюжет самостійно — вона бере готові моделі з екрана.
Але іноді дитина:
• відтворює мультик буквально, без спроби змінити сюжет
• використовує фрази, не розуміючи їх значення
• діє агресивно, бо герой так робив
• застрягає в одній ролі і не може «вийти з гри»
Це сигнал, що дитині потрібна допомога дорослого, щоб розширити її гру та мовлення.
Як м’яко підтримати та скерувати?
1. Не забороняти!
Фраза «не копіюй» тільки підсилює фіксацію.
Ми додаємо альтернативи, а не забираємо.
2. Переверніть сюжет на «реалістичний»
Замість «супергерой рятує всіх» → «супергерой допомагає другу знайти іграшку».
Приклад фраз:
• «Ого, ти герой! А кого сьогодні будемо рятувати в кімнаті?»
• «Покажи, як герой просить допомогу?»
Це переводить агресивну або хаотичну гру → в структуровану взаємодію.
Для дітей з ООП (особливо з аутизмом)
Копіювання може бути способом:
• зняти напругу (ехолалія → саморегуляція)
• структурувати світ (повтор → безпека)
• комунікувати, коли не вистачає власних слів
Тому важливо не припиняти, а використовувати як ресурс.
Підхід: «Повтор → М’яке розширення»
Приклад:
Дитина каже з мультика: «Поїхали!».
Дорослий додає 1 слово:
→ «Поїхали в магазин»
→ «Поїхали рятувати м’яч»
→ «Поїхали на обід»
Маленькі доповнення = розвиток мовлення без стресу.
-Конкретні ігрові прийоми
-Було (копіювання)
-Стає (розвиток)
-Дитина просто повторює репліки героя
-Дорослий вводить нову репліку, але в стилі героя
-Дитина літає і «б’є» як супергерой
-Даємо м’яке навантаження: подушки для штовхання, тунель, канат
-Дитина «кішка» і не говорить
-Вводимо сигнали: кішка кивнула / замуркотіла / показала лапкою
-Дитина «застрягла» в одній сцені
-Пропонуємо міні-зміну: новий предмет або нову «місію»
Що точно працює
• короткі репліки дорослого
• повторювані сюжети (дитині потрібне відчуття «я знаю, що буде»)
• гра 3–5 хвилин кілька разів на день
• не поправляти, а моделювати правильний варіант мовлення м’яко і ненав’язливо
І головне
Дитина не «псується» від мультиків. Вона вчиться через те, що бачить.
Наше завдання — бути поруч, направляти і додавати реальне життя у гру.
З турботою про вас та ваших дітей, команда Другого ІРЦ
