КУ "Другий інклюзивно-ресурсний центр" ЖМР
Психомоторне збудження у дітей може бути як варіантом норми, так і сигналом про труднощі, які потребують уваги. Важливо вчасно розрізнити: де енергійність і допитливість, а де – ознаки стану, що можуть заважати розвитку.
Ознаки, на які варто звернути увагу:-Надмірна активність — дитина постійно рухається, не може залишатися спокійною.
-Імпульсивність — різкі, необдумані вчинки.
-Проблеми з концентрацією — швидко “перескакує”, не утримує увагу.
-Тривожність — страхи, уникнення нових ситуацій.
-Порушення сну — труднощі із засинанням, часті пробудження.
-Труднощі у спілкуванні — немає стабільного контакту, складно підтримувати діалог.
-Стереотипії — повторювані рухи (розхитування, постукування, махання руками).
-Пуерильність — надмірно дитячі реакції, нехарактерні для віку.
-Вокалізації без наміру взаємодії.
-Гра лише на рівні маніпуляцій — без сюжету та соціальної взаємодії.
-Відсутність продуктивного контакту — уникає взаємодії з іншими.
Ці ознаки не є діагнозом, але можуть бути сигналом, що потрібна консультація.
Що не допоможе?
Не варто одразу йти на:
– сенсорну інтеграцію
– томатіс
– масажі
Першочергово важливо з’ясувати причину стану, а не прибирати зовнішні прояви.
До кого звертатися?
Почати варто з невролога та психіатра. Саме ці фахівці визначають, чи пов’язані прояви з медичними, емоційними чи поведінковими причинами.
Що кажуть дослідження?
За міжнародними класифікаціями (DSM-5, МКХ-11) подібні прояви можуть бути пов’язані з:
• ADHD
• тривожними станами
• РАС
• емоційними чи сенсорними порушеннями
Але точний висновок може дати лише лікар.
Вчасне звернення — це турбота, а не “поганий діагноз”.
#дитячапсихіатрія #логопедрекомендує #дитячепсихічнездоров’я #АДГ #РАС #гіперактивність #тривожність #логопедукраїна
