Фонематичні та мовленнєві передумови
– труднощі добору слів на заданий звук
– недостатня диференціація акустично близьких фонем (с–ш, б–п тощо)
– перестановки або спрощення складів у словах
– труднощі поділу слова на склади
– складність у підборі рим
Ці прояви можуть свідчити про несформованість фонематичного сприймання та аналізу — базових механізмів опанування письма.
Зорово-просторові функції
– нестійке розрізнення понять «право/ліво»
– труднощі відтворення простих графічних зразків
– порушення орієнтації на аркуші
– складність складання пазлів відповідно до віку
– дзеркальне відтворення елементів
Такі ознаки можуть вказувати на незрілість просторового аналізу та синтезу.
Рівень розвитку графомоторики
– слабкий або нестабільний натиск олівця
– швидка втомлюваність під час графічної діяльності
– нефункціональний хват письмового приладдя після 4 років
– уникання графічних завдань
– тремтячі, нестійкі лінії
Ці особливості можуть бути пов’язані з недостатньою сформованістю дрібної моторики та регуляторних механізмів.
Послідовна організація діяльності та увага
– труднощі повторення серії рухів
– утримання інструкції з 2–3 послідовних кроків
– складність відтворення ритмічних структур
– уповільнене переключення між видами діяльності
Це може свідчити про особливості розвитку програмування, контролю та довільної регуляції.
Дисграфія не виникає раптово у шкільному віці. Вона формується на ґрунті незрілості базових нейропсихологічних механізмів: тілесної організації, сенсорної інтеграції, міжпівкульної взаємодії, фонематичних процесів та просторового аналізу.
Рання ідентифікація маркерів ризику дозволяє своєчасно розпочати корекційно-розвиткову роботу та запобігти стійким порушенням письма в майбутньому.
