Сенсорно-соціальні ігри для покращення взаємодії з дитиною
(Поради від учителя-олігофренопедагога)
Для дітей з особливостями розвитку, зокрема з РАС, надзвичайно важливо відчувати безпечний контакт із дорослим.
Саме через дотик, рух, звук і гру дитина поступово відкривається до спілкування, починає довіряти, реагувати і наслідувати.
Сенсорно-соціальні ігри допомагають зробити цей процес природним і радісним.
Що таке сенсорно-соціальні ігри?
Це короткі ігрові взаємодії, у яких поєднуються:
– дотики,
– зоровий контакт,
-звуки та інтонація,
-емоційна підтримка.
Мета таких ігор — не навчити дитину нових слів чи рухів, а створити відчуття спільності, контакту і радості від взаємодії.
Приклади простих сенсорно-соціальних ігор
«Пір’їнка летить»
Легенько дмухніть на пір’їнку або шматочок вати, кажучи:
«Лети, пір’їнко, лети!»
Дитина спостерігає, ловить її або пробує сама дмухати.
Розвиває зорову увагу, контроль дихання і спільну дію.
«Доторкнись і засмійся»
Доторкайтеся до ручок, плечей чи ніжок дитини зі словами:
«Де ручка? Ось ручка!»
Грайте з мімікою, інтонацією, кумедними звуками.
Формує тілесну обізнаність і емоційний контакт.
«Ведмедик іде»
Повільно й м’яко рухайте руками по спинці дитини:
«Ведмедик іде… туп-туп-туп…»
Потім — «ведмедик залоскотав»
Стимулює тактильні відчуття, допомагає приймати дотик як приємний стимул.
«Плесни у долоні»
Плескайте в долоні під ритмічну лічилку або улюблену пісеньку.
Можна торкатися долонь дитини, спочатку допомагаючи їй, потім — заохочуючи самостійно.
Формує спільну увагу, наслідування, відчуття ритму.
«Вітерець і дощик»
Легенько дмухайте на дитину — це «вітерець».
Потім пальчиками постукуйте по спині — «дощик».
«Вітерець подув… дощик кап-кап!»
Допомагає розслабитись, розвиває відчуття тіла та емоційний відгук.
Як грати правильно
⇒ Гра має бути короткою (1–3 хвилини) і приємною для дитини.
⇒ Завжди чекайте реакції, навіть маленької — погляд, усмішка, рух.
⇒ Повторюйте у різний час дня, коли дитина відкрита до контакту.
⇒ Якщо дитина не хоче торкань — починайте з ігор без фізичного контакту (погляд, звук, дмухання, м’яч).
⇒ Завершуйте гру до того, як дитина втомиться — щоб залишилося відчуття радості.
Порада від педагога
У сенсорно-соціальних іграх не важливо «як правильно» — важливо разом.
Коли дитина бачить ваші емоції, усмішку, відчуває доброту — саме тоді народжується справжній контакт.
З цього починається шлях до спілкування, мовлення і взаєморозуміння.